Робоча програма "Інженерна графіка " М-18 1/9

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ


Кафедра механічних
та загально-технічних  дисциплін



ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник директора з
навчальної роботи
__________ К.А.Якушкіна
«____» ____________ 2019



РОБОЧА ПРОГРАМА
НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти
з підготовки молодших бакалаврів

ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА



Галузь знань 13      Механічна інженерія
Спеціальність 136  Металургія (Доменне виробництво.
                                Виробництво сталі і феросплавів)












м. Кривий Ріг –2019 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Криворізький коледж Національної
металургійної академії України

РОЗРОБНИКИ: Коч О.Д. викладач першої категорії


ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни «ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА» обговорена та рекомендована до видання Педагогічною радою Криворізького коледжу Національної металургійної академії України з напряму підготовки молодших бакалаврів у галузі знань 13 «Механічна інженерія», спеціальності 136 «Металургія»
Протокол від "06" вересня 2018 року за  № 2


Робочу програму розглянуто на засіданні кафедри механічних та загально-технічних  дисциплін
Протокол від "___" ____________ 201_ року за  № ___
Завідувач кафедри механічних та загально-технічних  дисциплін
 _______________________ О.М. Гавриш
"___" ____________ 201_ року


Схвалено методичною радою Криворізького коледжу НМетАУ
Протокол від "___" ____________ 201_ року за № ___

Методист коледжу _______________________ С.Ю.Свиридова
"___" ____________ 201_ року








ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Інженерна графіка» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки молодших бакалаврів, галузі знань 13 «Механічна інженерія»,  спеціальності 136 «Металургія». ступінь - бакалавр
Предметом вивчення навчальної дисципліни є: способи проекціювання, взаємовідношення геометричних об’єктів, метричні і позиційні задачі, перетин поверхонь, види, розрізи, перерізи, ескізування, з’єднання поверхонь, складальні креслення, креслення загального виду, побудова поверхонь, розрізів на них та постановка розмірів.
Міждисциплінарні зв’язки: в дисципліні застосовуються знання, отримані з курсів фізики, математики, прикладної механіки та загально-технічних дисципліни.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:    
     1.Загальні правила.
     2. Основи нарисної геометрії
     3. Машинобудівне креслення
     4. Будівельне креслення

1.                Опис навчальної дисципліни
Найменування
показників
Галузь знань, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика
навчальної дисципліни
денна форма навчання
заочна форма навчання
Кількість кредитів - 4
Галузь знань
13 Механічна інженерія
Нормативна
Модулів - 4
136 Металургія
(Доменне виробництво. Виробництво
 сталі і феросплавів. Обробка металів тиском)
Рік підготоаки
Змістовних модулів  
-         2-й
-         й
Індивідуальне науково-дослідне завдання
Семестр
3-й
4-й
Загальна кількість годин 120
Лекції
Тижневих годин для денної
форми навчання:
аудиторних – 68
самостійної роботи студента -
Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший бакалавр
26 год.
год
Практичні, семінарські
42 год.
год
Лабораторні
-         год
год
Самостійна робота
52 год
год
Індивідуальні завдання:
год
Вид контролю: залік

2. Мета та завдання навчальної дисципліни
2.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Інженерна графіка ” є:
     - створення у студентів широкої теоретичної підготовки в галузі загального
        креслення, яке буде слугувати базою для подальшого формування
        майбутнього фахівця
     - набуття студентами вмінь і навичок вираження технічних ідей за
       допомогою креслень;
     - розвиток просторового уявлення майбутнього спеціаліста, 
    - формування критичного світосприйняття, навичок методичного і  
       системного вирішення проблем та вміння працювати в колективі, як
       основних соціально схвалених якостей фахівця.
2.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Інженерна графіка» є: -
      - побудова і читання креслень, ескізів, схем, які є графічними методами
       фіксування, збереження та передавання технічних ідей,  
2.3 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
 • проекційний метод побудови зображень геометричних фігур
 • суть способів перетворення проекцій
 • суть способів побудови лінії перерізу двох поверхонь
 • правила виконання зображень: видів, розрізів і перерізів за вимогами  
   державних стандартів
 • правила зображення і позначення різьби на кресленнях за вимогами
   державних стандартів
 • правила виконання креслень загального виду
 вміти:
• зображати геометричні фігури в ортогональних і аксонометричних проекційних системах
• розв’язувати метричні задачі за допомогою способів перетворення епюра
• розв’язувати позиційні задачі за допомогою допоміжних січних перерізів
• будувати види, розрізи і перерізи виробів за вимогами державних стандартів
• виконувати креслення рознімних і нерознімних з’єднань
• виконувати ескізи деталей з натури і на їх основі – робочі креслення
• виконувати складальні креслення й до них специфікації
• читати креслення загального виду та робити його деталювання
     Дана дисципліна викладається на другому курсі, тому зорієнтована на формування необхідної бази для подальшого успішного засвоєння знань та оволодіння спеціальністю.
     На вивчення навчальної дисципліни відводиться 68 годин, 3 кредити ЕСТS.

3. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни.

 Модуль  № 1   ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Змістовний модуль 1.1. Вступ. ЄСКД. Графічне оформлення креслень. ГОСТ 2.301-68, ГОСТ 2.104-68.  Лінії креслення ГОСТ 2.303-68.
  Формати креслень основні та додаткові, ГОСТ 2.301-68. Рамка та основний надпис ГОСТ 2.104-68. Лінії креслення ГОСТ 2.303-68.
Змістовний модуль 1.2. Стандартний шрифт. ГОСТ 2.304-81.
Відомості про стандартний шрифт, розміри, конструкція та виконання великих та малих літер шрифту типу Б з нахилом згідно
Змістовний модуль 1.3. Виконання завдання «Титульний лист альбому» формат А3.
Змістовний модуль 1.4.Масштаб ГОСТ 2.3.2-68. Нанесення розмірів згідно ГОСТ 2.307-68.
     Масштаби, ГОСТс2.302-68: визначення , використання, позначення. Правила нанесення розмірів на кресленні деталей, ГОСТ 2.307-68.
Змістовний модуль 1.5.Ділення кола на рівні частини. Сполуки.   
      Прийоми креслення деталей з використанням раціональних засобів ділення кола на рівні частини. Сполуки, які використовуються в контурах технічних деталей (двох прямих, двох дуг кіл, прямої та дуги, дугами заданих радіусів). Лекальні криві, порядок їх побудування, вправи
Змістовний модуль 1.6. Графічна робота № 1-2 «Лінії креслення та контури деталей» формат А3. Виконання контурів деталі з діленням кола, побудовою сполук та нанесенням розмірів. Лекальна або спіральні криві.

МОДУЛЬ № 2 ОСНОВИ НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ
Змістовний модуль 2.1. Основи нарисної геометрії. Засоби проектування. Проектування крапки, відрізка, прямої на три площини проекцій. Виконання вправ. Проектування площини. 
     Проекції центральні та паралельні. Особливості паралельного прямокутного проектування. Прямокутні проекції – основний метод побудови технічних виробничих креслень.   
      Проектування крапки на три площини проекцій, як геометричного елементу предмету. Термінологія та позначення площини, осей проекцій, проекцій крапки. Координати крапки. Розташування проекцій крапки на комплексному кресленні в залежності від іі розміщення відносно площин проекцій.
     Відрізок прямої, як геометричний елемент предмету. Розташування відрізку прямої відносно площин проекцій, комплексні креслення відрізків прямих. Взаємне розташування відрізків прямих в просторі , їх комплексні креслення.    
Площина як частина поверхні предмета. Зображення площини на комплексному кресленні. Площини рівня. Проектуючи площини. Площина загального положення. Горизонталь та фронталь площини. Проекції крапки та прямої, які належать площині. Проекції плоских фігур. Паралельні та перетинаючи площини.
Змістовний модуль 2.2. Проекціювання  геометричних тіл.  
    Проектування геометричних тіл (призми, піраміди,  циліндра, конусу, кулі) на три площини проекцій з аналізом проекцій, елементів їх поверхонь шин, ребер, граней).
    Побудова проекцій крапки, яка належить поверхні геометричних тіл.
Змістовний модуль 2.3. Аксонометричні проекції. Зображення кола і геометричних тіл в аксонометрії.
    Визначення, призначення та побудова аксонометричних проекцій. Види аксонометрії, розташування аксонометричних осей, показники викривлення згідно ГОСТ 2.317-69. Правила побудови аксонометричних проекцій крапки, відрізка, прямої, плоских фігур. Аксонометричні проекцій геометричних тіл простих моделей.
Змістовний модуль 2.4. Перетин геометричних тіл площиною.
     Поняття про переріз. Перетин тіл проекційними площинами. Побудова натуральної величини фігури перерізу. Побудова розгортки поверхні зрізаних геометричних тіл. Позначення лінії, зображення зрізаних геометричних тіл в аксонометрії.
Змістовний модуль 2.5. Виконання вправи «Призма зрізана», формат А3.
    Комплексне креслення зрізаної призми або циліндру. Побудова розгортки поверхні та аксонометричної проекції зрізаної призми або циліндру.
Змістовний модуль 2.6. Проекційне креслення. Комплексні задачі
    Проектування складних геометричних тіл з перерізом проектуючою площиною. Побудова аксонометричної проекції заданої моделі.
Змістовний модуль 2.7. Виконання вправи «Модель»,  формат А3.
     Виконання трьох проекцій заданої геометричної моделі з одним отвором, яка зрізана проектуючою площиною. Аксонометрична проекція заданої зрізаної моделі.
МОДУЛЬ № 3 МАШИНОБУДІВНЕ КРЕСЛЕННЯ
Змістовний модуль 3.1. Основи машинобудівного креслення. Види виробів і конструкторських документів.
     Машинобудівні креслення, їх особливості. Мета ви вчення машинобудівного креслення. Залежність якості виробів від якості креслень. Види виробів, види конструкторських документів. Стандарти ЄСКД. Значення стандартів в розвитку НТП. Ознайомлення з сучасними тенденціям автоматизації та механізації проектно-конструкторських робіт. Використання САП. Копіювання креслень.
     Види, їх визначення. Класифікація видів, їх розташування на кресленні. Вимоги до головного виду.
   Змістовний модуль 3.2.  Класифікація видів, розрізів, перетинів. Перетини. Умовності і  спрощення на кресленнях
 Розрізи. Класифікація розрізів в залежності від розташування та кількості площин, які перетинають виріб. Позначення розрізів. Місцеві розрізи. Поєднання половини виду з половиною розрізу. Складні розрізи.
     Побудова третього виду деталі середньої складності по двом даним із виконанням розрізів.
     Перетини. Визначення та призначення перетину. Перетини винесені та накладені. Умовності та спрощення на видах, розрізах, перетинах. Винесені елементи, їх призначення, зміст, розташування та позначення.
Змістовний модуль 3.3. Графічна робота № 3 «Контрольна робота № 1», формат А3.
     Побудова третього виду деталі середньої складності по двом даним із виконанням розрізів
Змістовний модуль 3.4. Зображення та позначення різьб на кресленні.
     Види та призначення різьб. Нарізання різьб. Основні параметри різьб. Зображення та позначення різьби на кресленнях.
Змістовний модуль 3.5. Стандартні різьбові кріпильні деталі.
Зображення стандартних різьбових кріпильних деталей, їх умовне позначення.
Змістовний модуль 3.6. Креслення деталей. Послідовність виконання ескізу, нанесення розмірів. Позначення матеріалу деталей на кресленні.
     Ескізи з елементами технічного малювання. Призначення креслень деталей на виробництві. Призначення ескізу. Послідовність виконання ескізу деталі. Правила нанесення розмірів з врахуванням вимірювальних баз, шорсткість поверхні, її позначення. Допуски і посадки. Вимірювальний інструмент і методи вимірювання розмірів деталей. Позначення матеріалів, з яких виготовлені деталі. Призначення технічного малюнка. Техніка малювання квадрату, трикутника, кола. Технічний малюнок призми, піраміди, циліндру, конусу.
     Виконання робочого креслення деталей з ескізом. Вибір масштабу, формату, компоновка зображення. Умовне зображення пружин.
Змістовний модуль 3.7. Графічна робота № 4 «Ескіз деталі з різьбою», формат А3 або А4.
Змістовний модуль 3.8. Роз’ємні з’єднання. Зображення і умовне позначення стандартних різьбових і кріпильних деталей ГОСТів 7798-70, 5915-70, 174-80, 22034-76, 11371-78.
     Види роз’ємних з’єднань (різьбові, шпонкові, зубчаті, шліцові, штифтові) їх призначення та умовності виконання. Оформлення елементів складального креслення. Зображення з’єднань за допомогою болтів, шпильок, гвинтів. Зображення різьбових з’єднань труб.
Змістовний модуль 3.9. Графічна робота № 5 «З’єднання різьбові».  Формат А3, А4.
Змістовний модуль 3.10. Креслення загального виду. Ув’язка сполучених розмірів.
     Загальний вид, його призначення, послідовність виконання складального креслення.. Ув’язка сполучених розмірів.
Змістовний модуль 3.11. Виконання ескізів деталей складальної одиниці. (2-3 деталі)
     Порядок складання та розробки складальної одиниці. Виконання ескізів деталей складальної одиниці.
 Змістовний модуль 3.12. Виконання складального креслення за ескізами деталей. Розміри на складальних кресленнях. Заповнення специфікації. 
     Виконання складального креслення за ескізами деталей, вибір оптимальної кількості зображень, масштабу. Постановка розмірів на складальних кресленнях, штриховка в розрізах. Конструктивні особливості зображення сполучених деталей. Спрощення, які використовуються в складальних кресленнях. Специфікація, її призначення, порядок заповнення. Основний напис на специфікації. Нанесення номерів позицій на складальному кресленні.  
Змістовний модуль 3.13. Читання складального креслення. Порядок деталювання.    
     Читання складального креслення, основний напис, форма окремих деталей, принцип роботи вузла. Стандартні вироби, їх кількість.
Змістовний модуль 3.14. Деталювання складального креслення.
     Деталювання складального креслення, Вибір кількості видів, масштабу,     формату. Ув’язка сполучених розмірів, нанесення розмірів на кресленні деталей, заповнення основного напису.
Змістовний модуль № 3.15. Графічна робота № 10 «Деталювання складального креслення». Формат А3, А4.
     Виконання креслень  (2 – 3 деталі) складальної одиниці.
Змістовний модуль  3.16. Графічна робота № 7 «Контрольна робота № 2».



МОДУЛЬ № 4  ЕЛЕМЕНТИ БУДІВЕЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ
 Змістовний модуль 4.1. Види , умовні позначення будівельних креслень. Елементи споруд. Плани ,  розрізи  і фасади споруд.
     Інженерно-будівельні та архітектурно-будівельні креслення. Проектування будівельних об’єктів.
     Масштаби будівельних креслень, розміри, написи на кресленнях.
     Елементи будинків і споруд ( фундамент, стінки, перегородки, перекриття, підлога, дах). Блоки і фасади будинків.

4. Структура навчальної дисципліни

Тематичний план лекцій, практичних занять та самостійних робіт

Назви змістових модулів і тем
Кількість годин
денна форма
заочна форма
усього
у тому числі
усього
у тому числі
л
п
Лаб
інд.
ср
л
п
лаб.
інд.
ср
МОДУЛЬ 1   ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Вступ. ЄСКД. Графічне оформлення креслень ГОСТ 2.301-68, ГОСТ 2.104-68. Лінії креслення ГОСТ 2.303-68.
4
2



2






Стандартний шрифт ГОСТ 2.304-81
3
2



 1






Виконання завдання «Титульний лист альбому»
5

2


 3






Масштаб ГОСТ 2.302-68. Нанесення розмірів згідно ГОСТ 2.307-68.
4
2



2






Ділення кола на рівні частини. Сполуки.
4

2


2






 Графічна робота №1-2 «Лінії креслення та контури деталей»
4
-
2
-
-
2






Разом за змістовним модулем
24
6
6
-
-
 12






Модуль 2  ОСНОВИ НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ
Основи нарисної геометрії. Засоби про-ектування. Проектування точки, відріз-ка, прямої на три площини проекцій. Виконання вправ. 
4
1
1


2

  




Проекціювання геометричних тіл.
3
1
1


1


  



Аксонометричні проекції. Зображення кола і геометричних тіл в аксонометрії.
3

2


1






Перетин геометричних тіл площиною.
2

2









Графічна робота № 3 «Призма зрізана».
4

2


2






Проекційне креслення.
2
2










Графічна робота № 4 «Модель»
4

2


2






Разом за  змістовним модулем:
22
4
10


8






МОДУЛЬ 3     МАШИНОБУДІВНЕ КРЕСЛЕННЯ
Основи машинобудівного креслення. Види виробів і конструкторських документів.
3
2



1 

  




Класифікація видів, розрізів, перетинів. Умовності і спрощення на кресленнях.
6
4



2






Графічна робота № 3 «Контрольна робота № 1»
4

2


2






Зображення та позначення різьб на кресленні. Стандартні різьбові кріпильні деталі
4

2


2






Креслення деталей. Послідовність виконання ескізу, нанесення розмірів. Позначення матеріалу деталей на кресленні.
6
2
2


2






Графічна робота № 4 «Ескіз деталі з різьбою
4

2


2






Роз’ємні з’єднання.  Зображення і умовне позначення стандартних різьбових і кріпильних деталей.
4
2



2






Графічна робота № 5 «З’єднання різьбові.»
4

2


2






Креслення загального виду. Ув’язка сполучених розмірів.
4
2
2  









Виконання ескізів деталей складальної одиниці
7

4


3






 Виконання складального  креслення за ескізами деталей. Розміри на складальних кресленнях. Заповнення специфікації. 
6

2


4






Читання складального креслення. Порядок деталювання
2
2
  









Деталювання складального креслення
4

2


2






Графічна робота № 6 «Деталювання складального креслення»
8

4


4






Графічна робота № 7 «Контрольна робота № 2»
4

2


2






Разом за змістовним модулем
70
14
26
-
-
30
-
-
-
-
-
-
МОДУЛЬ 4   БУДІВЕЛЬНЕ КРЕСЛЕННЯ

4.1 Види, умовні позначення  будівельних  креслень.  Елементи споруд. Плани, розрізи і фасади споруд.

4

2  




2






Разом за змістовним модулем
4
 2



2






Усього годин
120
26
42


52







5. Індивідуальні завдання
   З метою поглиблення знань  із дисципліни, прищеп­лення навичок самостійної роботи з літературою пропо­нується написання рефератів (конспектування).
    Самостійна робота є складовою підготовки протягом навчального семестру.    Метою самостійного опрацювання навчального матеріалу є набуття навичок роботи з базовою і додатковою літературою, формування самостійного творчого мислення. Передбачаються наступні   види роботи:
- вивчення кожної теми лекційного курсу за навчально-методичною і додатковою літературою;
- написання рефератів;
- підготовка до практичних занять;
- підготовка до тестового контролю;
- підготовка до заліку.
5.     Методи навчання.

Методи набуття нових знань;методи формування умінь і навичок; методи використання знань; методи закріплення та перевірки знань умінь і навичок.

6.     Методи контролю.

Поточний, тематичний, підсумковий.
За формами - індивідуальний, груповий і фронтальний, залік.

7.     Форма підсумкового контролю успішності навчання

Залік за результатами поточного контролю

8.     Засоби діагностики успішності навчання
Диференційний залік

9.      Шкала оцінювання.
Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка за національною шкалою для екзамену
Студент оволодів загальними науково-теоретичними основами навчання дисципліни, системою форм, методів і засобів навчання, специфічними закономірностями процесу навчання діловій українській мові, може чітко формулювати дефініції, здатний здійснити відбір предметного змісту та його структурування на основі системи науки. Студент має системні глибокі знання і усвідомлює їх як єдине системне мовне знання. Відповідь повна, матеріал викладено у повній логічній послідовності літературною мовою.
А5 (відмінно)
Студент має міцні ґрунтовні знання з дисципліни, але може допустити незначні неточності у структуруванні та відборі змісту навчального матеріалу.
В 4,5 (добре)
Студент знає програмний матеріал повністю, має практичні навички в конструюванні змісту навчального матеріалу, проте припускається несуттєвих помилок, які виправлені самостійно за допомогою викладача.
С 4 (добре)
Студент знає основні теми курсу, але його знання мають загальний характер, має труднощі з наведенням прикладів при поясненні явищ і закономірностей. Відповідь містить несуттєві помилки, які не виправлено після вказівок викладача.
D 3,5 (задовільно)
Студент знає основні теми курсу, але його знання мають фрагментарний характер, має труднощі з наведенням прикладів при поясненні явищ і закономірностей. У відповіді допущено кілька суттєвих помилок.
E  3 (задовільно)
Студент має фрагментарні знання з усього курсу. Не володіє термінологією, оскільки понятійний апарат не сформований. Не вміє викласти програмний матеріал. Володіння мовними термінами обмежене, словниковий запас не дає змоги оформити ідею.
X 2(незадовільно)
Студент повністю не знає програмного матеріалу, не працював в аудиторії з викладачем або самостійно.
F 1 (незадовільно)

10. методичнее забезпечення.

1. Роздатковий матеріал
2. Пакет контрольних завдань
3. Пакет карток індивідуальних завдань
4. Методичний посібник для самостійної роботи студентів
5. Мультимедійні засоби
6. Підручники

11. Рекомендована література.

Базова
1. Єдина система конструкторської документації.
2. Боголюбов С.К. «Черчение» М.»Машиностроение» 1989 г.
3. Боголюбов С.К. «Индивидуальніе задания по курсу   черечние» М.«Машиностроение»1989 г.             
4. А.М.Хаскин «Черчение» Киев «Вища школа» 1986 г.
5. Є.А. Антонович «Креслення»
6. В.Є. Михайленко « Інженерна та комп’ютерна графіка» м. Київ, вид.  «Коравелла», 2010 р
7. Чумаченко Г.В.«Техническое черчение», г. Ростов-на-Дону, «Фенікс» ,2005 г.               
8. В.Є. Михайленко «Інженерна та комп’ютерна графіка.» Київ. «Каравела», 2010 р
9. В. В. Ванін, В. В. Перевертун, Т. М. Надкернична, Г. Г. Власюк "Інженерна графіка" - підручник, Київ. BHV. 2009
Допоміжна.

1. Навчально-методичний комплекс
2.  Довідники
3. Збірники ГОСТів
4.Госстандарты СССР. ЕСКД. Общие правила выполнения чертежей. –М.: Машиностроение, 1988. – 240 с.  
5.Федоренко В.А., Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. – Л.: Машиностроение, 1981. – 416 с.


12. Інформаційні ресурси.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)